Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

Берестинського ліцею № 5

________   Лариса ПУГАЧОВА

24.12.2024.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

БЕРЕСТИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 5

БЕРЕСТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної

ради ліцею

Протокол № 4 від 24.12.2024.

Наказ від 24.12.2024 № ___.

Голова педагогічної ради,

директор

________ Лариса ПУГАЧОВА

ПОЛОЖЕННЯ

 ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

БЕРЕСТИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 5

БЕРЕСТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Берестинському ліцеї № 5 (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів. 

 1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні: 
- Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети. 

- Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті; 
- процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь;

- механізм – комплексний процес, спосіб організації;

 - критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка); 

- правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії. 
- інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось; 

- моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в ліцеї, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей; 

- інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

 - академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень; 

- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; 

- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі; 
- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; 

- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

 - хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

 - необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3. Система забезпечення якості освітньої діяльності в Берестинському ліцеї № 5 (внутрішня система забезпечення якості освіти) передбачає:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами гімназії.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

•  якість основних умов освітнього процесу;
• якість реалізації освітнього процесу;
• якість результатів освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в Берестинському ліцеї № 5.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

2. Мета та основні цілі  внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Берестинському ліцеї № 5 є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до школи;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Цілі внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;
• постійний моніторинг змісту освіти; 
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу школи;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;
• контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 
• розробляння  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
•  здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
• експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
• аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю адміністрацією:

• виконання Закону «Про освіту»;
• використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
• контроль реалізації права здобувачів освіти на здобуття якісної освіти;
• ведення шкільної документації (класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали гурткової діяльності тощо);
• рівень навчальних досягнень здобувачів освіти, якості освіти;
• стан викладання шкільних предметів;
• стан підготовки та проведення олімпіад;
• стан проведення гурткових, факультативних занять;
• організація учнівського самоврядування;
• профілактика правопорушень серед школярів;
• попередження дитячого травматизму;
• дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів;
• дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;
• робота творчих груп, методоб'єднань, бібліотеки;
• реалізація виховних програм та їх результативність;
• організація харчування та медичного обслуговування;
• охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
• виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• стан методичної роботи;
• контроль позакласної роботи;
• контроль роботи навчальних кабінетів;
• контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
• контроль стану спільної роботи школи та громадськості;
• інші питання в рамках компетенції директора школи.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

-тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання в практиці роботи колективу, класу,

 методичного об’єднання, одного вчителя або класного керівника);

-фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

-  класно-узагальнюючий (фронтальний);

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

• визначення мети контролю;
• об'єктів контролю;
• складання плану перевірки;
• інструктаж учасників;
• вибір форм і методів контролю;
• констатація фактичного стану справ;
• об'єктивна оцінка цього стану;
• висновки, що випливають з оцінки;
• рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
• визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою робоча група. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу.

Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи школи обираються об'єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об'єктів контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів.

Підстави для проведення контролю:

• атестація педагогічних працівників;
• плановість контролю;
• перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
• звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

• мета контролю;
• строки;
• склад комісії;
• яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
• констатація фактів, що виявлені;
• висновки;
• рекомендації або пропозиції;
• де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
• дата та підпис відповідального за написання довідки.

 Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

• знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
• знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
• вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
• звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

-проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

• результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор   за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією   самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

3. Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в Берестинському ліцеї № 5 базується на таких принципах: 

- процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-  безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

-  розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-  партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; 

- здійснення обґрунтованого моніторингу якості; 

- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін; 

- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності. 
          Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів: 

− удосконалення планування освітньої діяльності; 

− підвищення якості знань здобувачів освіти;

− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти; 

− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом; 

− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу; 
− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти. 

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є: 

- якість освіти; 

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності; 

- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання. 

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Берестинському ліцеї № 5 включає послідовну підготовку та практичну реалізацію таких етапів управління:

 – планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу;

визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації); 

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

 – контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами); 

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 

Основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти:

• побудова системи показників якості освітньої діяльності та якості освіти за пріоритетними напрямами;
• розробка та проведення моніторингових процедур для визначення динаміки забезпечення якості освітніх процесів і результатів;
• самооцінка якості освітньої діяльності суб’єктами освітнього процесу на всіх рівнях управління для їх спрямованої самоорганізації;
• підготовка та проведення соціально-педагогічних та соціально- психологічних досліджень для визначення якості надання освітніх послуг та задоволеності якості освітньої діяльності і якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком школи.
2. Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
3. Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.
4. Академічну культуру учасників освітнього процесу. Запобігання та виявлення академічного плагіату.
5. Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
6. Публічна інформація.

3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

 Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

 - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 - надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

 - контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; - об’єктивне оцінювання результатів навчання.

 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

 - самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

 - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

 Порушенням академічної доброчесності вважається:

 - академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

 - самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

 - фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

 - списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

 За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники Берестинського ліцею № 5 можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

 - відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

 - позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

 - особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

 - оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3.3. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча  –  визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини в засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

 Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є формувальне, поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання.

 Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

3.4. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в  Берестинському ліцеї № 5 передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. 
 Вимоги до педагогічних працівників Берестинського ліцею № 5 встановлюються відповідно до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»). 

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі є:

 - стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

 - освітній рівень педагогічних працівників; 

- результати атестації;

 - систематичність підвищення кваліфікації; 

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

 - наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо; 

- участь в експериментальній діяльності;

 - результати освітньої діяльності; 

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження; 

- показник плинності кадрів. 

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Берестинського ліцею № 5 шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

 Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

  Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя».

3.5. Критерії, правила та процедури оцінювання керівних працівників Берестинського ліцею № 5 засновується на таких принципах:

орієнтація на підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг;

провідна роль керівництва при одночасному залученні усіх працівників школи до створення та функціонування системи управління якістю освіти;

стратегічне планування якості освіти;

застосування процесного підходу та методології, відомої як «плануй – виконуй –перевіряй – дій»;

постійне удосконалення системи управління якістю освіти на основі системних вимірювань рівня досягнення критеріїв якості;

документування.

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в Берестинському ліцеї № 5 напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку Берестинського ліцею № 5.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Берестинському ліцеї № 5 забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації;

– організацію (пере форматування / створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

– ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та в цілому;

– формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

– визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

– визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

– удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти, директор, заступники директора з навчальної роботи шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

– кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

          За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності закладу висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті Берестинського ліцею № 5.

3.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, повинні забезпечувати можливість досягнення компетентностей.

Заклад створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці, спортивній залі та стадіоні, майстернях. У приміщенні повинен бути  доступ до  мережі Інтернет. Для  самостійної  роботи  здобувачів освіти  та дистанційного навчання запроваджено  електронний  ресурс, який містить навчально-методичні матеріали з навчальних дисциплін та може використовуватися під час карантину або з при роботі з обдарованими дітьми. Вироблення навичок самостійної роботи слухачів відбувається також під час виконання індивідуальних завдань протягом усього навчального періоду (ділові та рольові ігри, ситуативні задачі, семінарські заняття, круглі столи, участь у конференціях, впровадження інноваційних технологій тощо).

3.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

Заклад  забезпечує запровадження інформаційно-комунікаційні  технології  в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

– впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;

– комп’ютеризація освітнього процесу.

          Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

· електрона система звітності;

· електронна база даних учнів школи;

· електронна база даних педагогічних працівників;

· електронні книги наказів;

·електронна книга нарад при директорові.

 Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків. 
              У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: 

- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК; 

- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів; 

- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками; 

- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками;

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в  Берестинському ліцеї № 5 функціонує офіційний сайт.

Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно із статтею 30 Закону України «Про освіту». 

На офіційному сайті розміщуються: 

- статут закладу освіти; 

- ліцензія на провадження освітньої діяльності;

- структура та органи управління закладу освіти; 

- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; 

- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; 

- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; 
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; 
- мова освітнього процесу; 

- наявність вакантних посад; 

- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; 

- результати моніторингу якості освіти; 

- річний звіт про діяльність закладу освіти; 

- правила прийому до ліцею; 

- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; 

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. 
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. 

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). 

3.8. Створення в закладі освіти  інклюзивного освітнього середовища

Берестинський ліцей № 5 забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам; 

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами. 

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання. 
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. 

Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. 

Дизайн школи в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. 

Наявність необхідного розміру і простору: 

- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів; 

- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик; 

- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

3.9. Забезпечення публічності інформації  

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.  На  офіційному  сайті  школи  та  на  сторінках соціальних мереж закладу розміщується  інформація,  яка підлягає  обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється.

3.10 Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

Стандарт забезпечення якості освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми школа розробляє навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, голів методичних об’єднань.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями школи згідно з вимогами Типових освітніх програм.

 Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

 Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

 - створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

 - прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

  Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.  Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

 - учитель;

- класний керівник;

 - батьки і громадськість та ін.

 Суб’єктами моніторингу виступають:

 - моніторингова група;

 - адміністрація закладу;

 - органи управління освітою (різних рівнів).

 Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

 - внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

 Критерії моніторингу:

 - об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

 - відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 Очікувані результати:

 - отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

 - покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

 - підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

 За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

4. Періодичність і  механізм самооцінювання

Берестинський ліцей № 5 може обрати один із варіантів самооцінювання:

- щорічне комплексне самооцінювання (за напрямами, які визначені у документі про внутрішню систему забезпечення якості);

- щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності і періодично – комплексне оцінювання;

- щорічне комплексне оцінювання за рівнями освіти (початкова, базова, профільна освіта).

На початку функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти і за рік до планового інституційного аудиту варто провести комплексне вивчення й оцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів закладу. Це дає можливість прослідкувати динаміку якості освітньої діяльності через порівняння результатів вимірювання одного й того самого критерію впродовж певного проміжку часу.

Тривалість, періодичність та етапи вивчення і оцінювання визначаються закінченим освітнім циклом – навчальним роком. Як правило, самооцінювання здійснюється впродовж навчального року, адже такі процедури освітньої діяльності, як атестаційний процес, вивчення стану викладання предметів і курсів, динаміка навчальних досягнень учнів чітко простежуються і можуть бути виміряними саме впродовж навчального року.

  Динаміка окремих процесів може прослідковуватися впродовж довшого циклу, наприклад, реалізація окремих положень стратегії розвитку закладу.

  Оцінювання освітнього середовища можна здійснити і у більш стислі терміни, ніж навчальний рік.

Підходи до оцінювання: кількісний, описовий, комбінований

 Заклад може обрати три підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового. За необхідності рівень освітньої діяльності, визначений описово, легко трансформується у кількісну оцінку. Можливо, доречним буде оцінити власну освітню діяльність описовими характеристиками, а потім перевести все це у кількісну шкалу, наприклад, у кількість набраних балів.

За результатами самооцінювання готуються висновки (які є складовою щорічного звіту про діяльність закладу) і визначаються шляхи вдосконалення освітньої діяльності (які стануть частиною річного плану роботи на наступний навчальний рік).

Берестинський ліцей № 5 самостійно визначає структуру річного звіту про його діяльність (звіт керівника закладу).